...джерело життя, покровитель патріотизму, вчитель гідності. Саме таким є для українців Тарас Шевченко. Він йде крізь призму століть. Його слова є, були і будуть. Саме з його слів починалась революція. Ці слова – це пробудження свідомості у серцях багатьох українців. Тільки людина, вихована та виплекана «Кобзарем», може побачити та відчути усі кордони людського життя. Справжній українець не той, хто може продекламувати вірш Шевченка, похизуватись «Кобзарем» на книжковій поличці, а той, хто живе тими віршами, розуміє величні слова та кожен раз, перечитуючи, знаходить щось нове для свого розуміння.
Тарас Шевченко – великий приклад для наслідування. «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.» Ось приклад того, що людська величність не має меж, яка різниці чий ти син та якого ти походження, ти сам твориш себе, різниця тільки в тому, що у тебе в голові. Варто лише знайти себе. І Тарас Шевченко якраз є не лише тим прикладом, він є тим шляхом пізнання. І хто крізь життя звертається до нього, той знаходить саме життя. Його творчість направляє у правильне русло, допомагає визначити пріоритети та щонайголовніше – виховати справжнього українця, патріота своєї нації, людину вільну та незалежну, яка любить свою державу, поважає батьків, гідно ставиться до людей та по-справжньому вміє щиро кохати.
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
Ми віруєм Твоїй силі
І духу живому.
Встане правда! Встане воля!
І Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Тяжко, тяжко в світі жить
І нікого не любить …
Слово мамо. Великеє, найкращеє слово!
Бо, хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.
© Ілона Окрепко
